Пошук Меню
Головна Останні Новини Меню
ДОСВІД

Досвід: Underworld

«Ми просто збираємося зробити щось інше, якщо ви не проти»

  • Редакція | Фото: Philippe Levy
  • 18 November 2023

Британський гурт Underworld сформувався у 1984 році як колаборація вокаліста Карла Хайда (Karl Hyde) та музиканта і саунд-продюсера Ріка Сміта (Rick Smith). В перші роки існування дует випустив 2 альбоми з інді/синт-поп звучанням. Все кардинально змінилось, коли Карл та Рік попали на свій перший рейв. Воні познайомились з молодим діджеєм Дереном Емерсоном (Derren Emerson), який на довгий час став третім учасником гурту.

Першим великим результатом їх співпраці був електронний альбом «Dubnobasswithmyheadman» 1994 року із хітами Dark & Long, Mmm…Skyscraper I Love You та Cowgirl. Але справжнім проривом для гурту стала стрічка «Trainspotting» режисера Дені Бойла (Danny Boyle) 1996 року. Саундтреком до фільму стали вже відомий трек Dark & Long та Born Slippy .NUXX — бі-сайд однойменного синглу 1995 року. Born Slippy .NUXX став світовим техно-хітом, подарувавшим глобальну популярність не тільки Underworld, але й всій електронній сцені того часу.

Всі ці роки Карл Хайд та Рік Сміт продовжували активну роботу як над музикою Underworld, так і над сольними музичними та арт-проєктами. Вони працювали над музикою для церемонії відкриття літніх Олімпійских Ігор 2012, робили саундтреки для кіно, а у 2018-19-му запустили аудіо-візуальний проєкт DRIFT, в рамках якого кожен четвер протягом 52-x тижнів випускали новий трек та відео до нього.

У квитні 2023-го побачив світ сингл and the colour red, а місяць тому вийшов denver luna — восьмихвилинний техно-транс опус в класичному стилі Underworld зразка 90-х. Поки що немає підтверджень, чи плануює легендарний дует до випуску новий, вже одинадцятий студійний альбом у 2024 році. Але фани вже мали змогу почути ще не випущені сингли Gener Pool та Strawberry Hotel на живих шоу Underworld цього року.


– by Self-Titled Mag, 2023

Карл Хайд: Я пам’ятаю таких людей як 808 State, і такі групи як Soul II Soul. Багато хто з них були зірками на піратських радіо-станціях наприкінці 80-х. А ще такі речі як ейсід-хаус, що нагадував мені моє дитинство початку 70-х, коли я почув німецьку електронну музику, наприклад, Tangerine Dream чи приголомшливі, відфільтровані звуки та ритми Kraftwerk. Тому я подумав: «Боже мій, ми повернулися додому». Я не знав, хто створює цю музику, але я думав, що вона звучить фантастично. І як тільки я попав на свій перший рейв, я подумав: «Ось воно. Це найкращий івент, на якому я коли-небудь був».

– by PowerOn, Roland UK

Рік Сміт: Ми купили TR-909 у 1984-му, у рік, коли вона вийшла, і відтоді я нею користуюся. Це була перша драм-машина, яку я підключив, коли ми знову почали грати наживо в 1992 році. Ми не дуже любимо брати з собою старі інструменти на виступи, але її звук просто фантастичний, особливо бочка. Її звучання на великій саунд-системі — це щось нереальне. Ми з Карлом робимо музику разом майже 30 років і досі не знаємо, чому. Якщо спрощувати, я б сказав, що вся справа в 909-му.

– by Lily Moayery, Billboard, 2020

Рік Сміт: На початку 80-х ми уклали серйозну угоду з CBS, ще коли наш бенд називався Freur. У нас був невеличкий аванс, який тоді здавався нам величезною сумою грошей. Ми купили вживаний Chevy Blazer із повним приводом. Продавець нас обібрав. Машина розвалилася за півтора тижні.

Карл Хайд: Одне з гострих відчуттів полягало в тому, що верх даху знімався. Рік поставив гучномовці ззаду. Ми їздили по Лондону з божевільними зачісками, макіяжем і кольоровим пластиковим одягом, дуже голосно граючи Вагнера. Це були одні із наших найкращих вражень того часу.

– by Self-Titled Mag, 2023

Карл Хайд: В той час не було співаків у танцювальній музиці і для мене як для вокаліста це було дуже страшно. Були просто вокальні семпли, які накладали зверху хаус-грувів. Це було таке: «Вау, для мене немає роботи», і якби я хотів її, мені довелося б переосмислити роль співака. Саме тоді я почав думати про те, що ритм-секція завжди підтримувала співака, і що мені доведеться почати робити навпаки — підтримувати ритм-секцію.

– by Andrew Unterberger, SPIN, 2016

Карл Хайд: Проблема того, щоб бути частиною трендів чи бути в авангарді тренду, полягає в тому, що ви прив’язуєтесь до цього тренду. Коли тенденція зникне, ви вимрете разом з нею. Вас сприймають як приналежного до цього, і ми ніколи не хотіли бути частиною будь-яких трендів. Кожного разу, коли хтось казав, що ми транс, або техно, або починав давати нашому звучанню якийсь ярлик, ми навмисно випускали щось, що перекреслювало б це… і заважало нам бути більшими в той час. Але ми не хотіли належати лейблам чи будь-якій зручній формі.

– by Steve Baltin, Billboard, 2015

Карл Хайд: Те, що було дуже поширеним у менталітеті Underworld у ті перші дні «dubnobass..» і «Second Toughest...» — щоразу, коли хтось навішував на нас ярлик, ми «переїжджали кудись в інше місце», і це було правильно. Потім ми створили Born Slippy, і багато людей казали: «Все, що вам зараз потрібно зробити, це написати ще купу Born Slippy, і ви будете забеспечені на все життя». І ми просто подивилися на них і сказали: «Ми збираємося зробити щось інше, якщо ви не проти». У нас є подорож у невідоме, я не знаю, куди це веде, і саме це змушує нас бути в Underworld.

– by Andrew Unterberger, SPIN, 2016

Карл Хайд: Особисто для мене ейсід-хаус був таким, ніби я вперше почув Tangerine Dream, ніби я вперше почув Hawkwind. Ці дуже довгі, ритмічні, електронні оркестрові п’єси. І саме так звучав ейсід-хаус для нас, для мене. Це було таке: «Боже мій, це як результат усієї музики, яку я любив у дитинстві». І це масовий рух. І це андеграунд, і все ж воно величезне, воно абсолютно поза традиційною культурою. Революційно, справді. Оскільки він був самоокупним, йому не потрібна була музична індустрія. Це втягувало десятки тисяч людей. Він продавав справді велику кількість платівок, проте, він навіть не з’являвся в чартах. Це було фантастично.

– by Lily Moayeri, Under the Radar, 2016

Карл Хайд: Ми походимо з того часу, коли електронні виконавці переміщалися з клубів та покинутих фабрик на рок-фестивалі. Я пам’ятаю, як грав на фестивалі в 90-х, де ми йшли після Aerosmith. Як ти маєш це зробити? Ми зіткнулися з аудиторією, яка була б вороже налаштована до нас, якби ми не розкачали їх дуже швидко. Для багатьох із нас, хто все ще тут, той момент, коли ми почали грати на головних сценах фестивалів, був важливим уроком усвідомлення того, що у вас є дуже обмежений час, щоб запалити людей, перш ніж усе закінчиться.

– by Bernanrd Zuel, 2019

Рік Сміт: Є одна річ, про яку люди мало говорять — споглядання того, як все не працює, може стати справжнім ключем, може надихнути. Ми зазнаємо невдач і ми не хочемо постійно говорити про ці речі. Але ви дивитеся на невдачі та помилки і кажете: «Про що це нам говорить?». Деякі з найбільш пам’ятних успіхів, а вони лише швидкоплинні, були результатом великої кількості невдач. Але ми приймаємо це та реагуємо на це, сприймаючи як позитив. Зазнати невдачі означає, що ви спробували, і це — справжній успіх.

Наступна сторінка
Завантаження…
Завантаження…